Все починається з дитинства

         Дитинство – чудова країна. Кожній людині доводиться в ній бувати лише один раз. Згодом стежинка до цієї країни заростає дорослими турботами та проблемами. І даремно шукати цю країну на карті - лише приємні спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у Дитинство.

         Нещодавно ми, спеціалісти районної бібліотеки для дітей,  запропонували одній із своїх давніх  читачок Маргариті Олійник -  Локай зробити спробу повернутись у  Дитинство, яке було тісно пов’язане з нашою бібліотекою, книгою, читанням. У 1993 році її, чотирирічну дівчинку, мама привела до бібліотеки. Маргарита пройшла весь шлях читача  дитячої бібліотеки – від казки до дитячого детектива і до літературної класики. Не байдужою була до поезії. В шість років почала сама писати вірші.  З дитинства мала успіхи в літературній творчості. 

        В 2007 році  в серії «Поети Миргородщини» вийшла збірочка її поезій «Я просто людина» - прекрасний поетичний співрозмовник для наших сучасників. Сьогодні Маргарита – наша колега, бібліотекар міської бібліотеки для дорослих, ведуча бібліотечної рубрики «Літературно-мистецької світлиці» міського телебачення.

       Як і двадцять років тому, вона завітала до нашої бібліотеки з мамою Оленою Костянтинівною. Бібліотекарі представили їх гостям бібліотеки (учням  9 – б класу ЗОШ №5, класний керівник Іпатова Ірина Іванівна) як одну із родин, що тривалий час перебуває в дружній сім’ї читачів районної бібліотеки для дітей. Маргариту і Олену Костянтинівну Бог нагородив багатьма талантами, якими вони щедро діляться з усіма. Обоє пишуть вірші. Маргарита надала  змогу учасникам зустрічі помилуватися виставкою своїх фотографій та малюнків. Олена Костянтинівна пише музику на вірші та грає на гітарі.

 Обидві, мабуть, вдалися в дідуся і батька, Костянтина Федоровича Олійника, який теж пише зворушливі вірші. З теплотою згадали спеціалісти РБД Костянтина Федоровича, який, допоки вистачало фізичних сил, приходив до бібліотеки сам  за улюбленими «Подвигами». Зараз він теж  читає книжки з нашої бібліотеки, але вже ті, що передаємо йому через доньку та внучку.

         Цю цікаву зустріч у дружньому колі спеціалісти районної бібліотеки для дітей приурочили Міжнародному року сім’ї і сподіваються, що не згасне родинне вогнище в колі нашої бібліотечної сім’ї. 

                                       Валентина Зінченко, заступник директора   

                                                 Миргородської централізованої бібліотечної системи.

Миргородська централізована бібліотечна система

Миргородська районна бібліотека для дітей

  

Шануємо і свято бережемо

 пам’ять про тебе, Тарасе

 (бібліо – інформація для дітей 10 – 14 років)

  

  

Миргород. 2014

         

          В рамках Року Шевченка в Україні районною бібліотекою для дітей розроблено та видано інформаційне видання для дітей 10-14 років «Шануймо і свято бережемо пам’ять про тебе, Тарасе» про перебування великого Кобзаря на Миргородській землі.

Афганістан - моя кривава рана

Далекий грудень 1979 року… Далека, чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за 10 років. Проте це не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто не забутий. Пам’ятаймо! Знаймо!

Вище підіймаймо стяг Пам’яті, щоб ніхто в світі не зміг зробити вигляд, ніби він забув, як втрачали найдорожчих людей, забув, як чекали першого дня без війни.

Цими днями у вестибюлі центральної районної  бібліотеки представлено малюнки школярів Миргородщини та Полтавщини з нагоди 25-ї річниці виведення військ з Афганістану. Запрошуємо всіх бажаючих переглянути творчі роботи дітей. 15 лютого  виставка «Афганістан – моя кривава рана» працюватиме у районному будинку культури на урочистостях з нагоди виведення з Афганістану радянських військ.
                        Повідомлення підготувала В.Зінченко, заст. директора Миргородської ЦБС

                    Почесна відзнака книг для дітей                                         

                                                               Ні! Я жива! Я буду вічно жити

                                                               Я маю в серці те, що не вмирає...

25 лютого вся Україна святкуватиме день народження видатної поетеси, перекладача, громадського діяча Лесі Українки.

Л.Українка мріяла стати художником, бо гарно малювала; музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці вже поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури.

Творчість Лесі Українки багата і різноманітна. ЇЇ поезія свідчить про велику любов до рідної землі, вболівання за долю свого народу. Цілу збірку українських пісень, казок, ігор зібрала поетеса, записала і передала нам у спадок.

Маленька Леся була така ж, як і ми. Любила бігати лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками й переказами.

      «… В дитячий любий вік,

                                                            В  далекім ріднім краю,

                                                            Я чула казку. Чула раз,

                                                            А й досі пам’ятаю.

                                                            Кохана сторона моя!

                                                            Далекий рідний краю!

                                                            Що раз згадаю я тебе,

                                                            То й казку цю згадаю!»

            Тож цілком виправдано, що найкращі сучасні художні твори для дітей відзначають премією імені Лесі Українки.

1971 року Україна вшановувала столітній ювілей Лесі Українки. Того ж року було прийнято рішення про вручення письменникам за найкращі твори для дітей щорічної премії її імені. 1972 року першим лауреатом стала незабутня Наталя Забіла за драматичну казку «Троянові діти», п’єсу-фантазію «Перший крок» і поетичні твори.

Районна бібліотека для дітей отримала книгу Мовчун А.,Мовчун Л. Лауреати премії       ім. Лесі  Українки дітям / А. Мовчун, Л.Мовчун. – Луцьк: ПрАТ Волинська обласна друкарня, 2012.-2000с. Ця книга – перша в серії. До неї входять твори Наталі Забіли, Івана Багмута,  Всеволода Нестайка, Бориса Комара, Вадима Скомаровського, Михайла Слабошпицького,Володимира Лучука, Василя Василашка,  Дмитра Білоуса, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Зірки Мензатюк та Дмитра Чередниченка.

Книга розповідає  про митців, чиї книги були відзначенні цією престижною нагородою, і знайомить дітей молодшого шкільного віку з їхніми творами та цікавими фактами біографії. Оскільки лауреати премії             є визначними постатями української культури, знання про них розширить інтелект молодших школярів.

Бажаючих прочитати книгу  гостинно запрошуємо до районної бібліотеки для дітей.

                                                         Підготувала Катерина Яневич, бібліотекар І категорії

                                                         районної  бібліотеки для дітей

                                                                                                                    творчість наших читачів

ЛІСОВЕ МНС

            «Погожого літнього дня виліз Мурашка на високу березу. Доліз до вершечка, подивився вниз, а там, на землі, його рідний мурашник ледве видно. Сів Мурашка на листочок і думає: «Відпочину трошки – і додому».

Тут десь узявся Вітерець. Відірвав слабенький листочок, підхопив його і поніс до лісу. Приземлився наш герой на лісовій галявині. Тут господарювали  прибульці. Вони захоплювали у полон земних комах. Серед полонених уже були Муха та Комар. Не встиг Федя оговтатися від екстремальної подорожі, як опинився серед полонених.

            Прибульці із здобиччю попрямували до підводного човна. Федя весь час  думав про втечу. Навіть зробив спробу втекти – він вкусив одного з прибульців, а  той несподівано став Мурахою - бо в минулому  теж був Мурахою, і його спіткала подібна ситуація.  Звали його Митя. Тепер у Миті з’явився шанс звільнитися з полону.

Муха, Комар, Федя та Митя напружено шукали спосіб, щоб вибратися з підводного човна. У човні знайшлися бульки. Полонені залізли в них і катапультувалися вгору, на берег. І ось жадана свобода.

Четверо друзів кинулися в бік лісової хащі. Тут їм зустрілася засмучена Бджілка - її синок потрапив у полон до Павука. Бджілка погодилася допомогти комахам за умови, якщо ті допоможуть їй, бо вона сама не в змозі врятувати свого малюка. Друзі розробили план. Муха кокетливо кружляла навколо Павука, відволікаючи його увагу. Комар тим часом врятував із павутиння синочка Бджілки.

Щаслива Бджілка забрала всіх на крильця і полетіла до порожньої  лісової сторожки. Стали вони вшістьох  жити – поживати і добра наживати: Бджілка носила мед, Комар носив воду, Муха куховарила, Федька заготовляв дрова, Митя – топив пічку.

Невдовзі над дверима будиночку з’явився надпис «Рятівники». І стали вони всі лісовим МНС.  

              Колективна робота учасників ІІ етапу конкурсу "Найкращий читач 2013 року".