Для чого людині серце
Життя
дароване людині
На
добрі справи і діла
І
щоб нести людську святиню
У
вічність та у майбуття.
І
кожному дарована стежина,
Якою
йде добро,
а
десь далеко ходить зло.
Та
пильним має кожен бути,
Щоб
не вдалося злу дороги перетнути!
Щоб
до кінця пройти,
а
потім зміг збагнути,
Що
не даремно в світі цьому жив,
любив,
добро творив!
Є автори, книги яких не залежуються
на полицях бібліотеки, бо користуються
незмінним попитом у читачів. Серед них –
Анатолій Дімаров (1922-2014) – наш
земляк і письменник.
Сьогоднішній
юний читач активний у читанні його книжок, бо привертають вони до себе щирістю,
правдою, реальністю, теплим гумором. Тому і цікаві. Та і як може бути інакше, коли
автор писав серцем. «Я б ніколи, мабуть, не став би педагогом, бо не
люблю повчати людей. Я писав твори для того…, щоб людина взяла мою книжку,
забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала.
Оце моє основне завдання» - так говорив про свою творчість письменник.
Района бібліотека
для дітей у циклі переглядів літератури «Літературна Миргородщина» знайомить своїх читачів з
творчим доробком Анатолія Андрійовича. Кожен відвідувач може познайомитися з
літературою про письменника та його книгами, зокрема, тими, які автор особисто
подарував бібліотеці.
Для чого людині серце? Ви скажете: щоб жити! А
інші скажуть: щоб любити й бути саме людиною! Багато пісень і віршів складено
про людське серце. Кожен знає, що воно може любити, ненавидіти, хвилюватися,
страждати, співчувати. Ще серце здатне вміщувати і любов, і ненависть
одночасно. Таким було серце Анатолія Дімарова.
Сьогодні він живе в своїх книгах, спогадах, інтерв’ю. А ще – в серцях
читачів та всіх поціновувачів його творчості. Літературний доробок письменника запрограмований на довголіття, бо випромінює
добро, людяність, милосердя.
Провідний бібліотекар Миргородської
районної бібліотеки для дітей
Зоя Єщенко
Немає коментарів:
Дописати коментар