Той, хто не знає свого
минулого, не вартий майбутнього
Як зберегти і передати дітям всі ті кращі надбання національної культури,
що були виплекані протягом століть українським народом? Що треба зробити
сьогодні, аби й завтра не всихало життєдайне джерело народної мудрості та майстерності? Яких зусиль докласти, аби маленькі
громадяни не цурались національного спадку?
Спеціалісти
бібліотеки Валентина Зінченко та Зоя
Єщенко, вбрані в стародавній та сучасний українські костюми, розповіли дітям
про найпопулярніші з давніх часів ремесла – гончарство, вишивка, лозоплетіння,
соломоплетіння, ткацтво. Слухаючи їх, діти здійснили подорож у часі і за допомогою різних стародавніх предметів
(горщика, кухля, макітри, рогача, жіночого вбрання, рушників, плетеної з лози
корзини, солом’яного бриля) побували в майстернях стародавніх народних
умільців.
Надзвичайно зацікавила дітей розповідь коваля з Трудолюба Олега Пилипенка, яку він
супроводжував показом накувальні, молотка, кованих та вилитих з металу виробів. Жоден з хлопчиків не
залишився байдужим до меча та міні-гармати.
З особливим захопленням діти слухали про давні
народні іграшки, бо ще й самі не байдужі до них. Серед учасників заходу було багато дівчаток,
тому їх зацікавила розповідь про ляльки – мотанки, які в давні часи
слугували не лише іграшками, а й
оберегами.
Під кінець пізнавальної
народознавчої години спеціалісти бібліотеки запросили юних читачів та дорослих у
країну ремесел – Майстерляндію, де на
них чекав майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки Подорожниці – лялечки, яка буде захищати і в
дорозі, і на початку нової справи. Її із задоволенням створювали і
дівчатка, і хлопчики, і їх батьки, і вчителька, і майстер справ залізних.
Валентина Зінченко, заступник
директора Миргородської ЦБС
Немає коментарів:
Дописати коментар