Хто
питає, той не блудить…
Ми
звикли подорожувати автомобілем, автобусом, залізницею або літаком. Та наші
пращури користувалися зовсім іншим транспортом – волами. І вимірювали довжину
та відстань не звичними нам кілометрами, метрами чи сантиметрами, а милями, верстами,
ліктями, пальцями, дюймами, вершками, долонями чи п’ядями. І орієнтувалися в
своїх подорожах не GPS-навігатором,
а Чумацьким шляхом.
Щоб
ближче познайомитись із старовинними мірами довжини та відстані, юні читачі
районної бібліотеки для дітей, учні 3-Б класу ЗОШ І-ІІІст. ім. Панаса Мирного
(класовод Тетяна Войтенко), вирушили в подорож своїм рідним краєм разом з
чумаками для знайомства з видатними особистостями та місцями Миргородщини. Для
цього вони змайстрували воза, вивчили зоряну карту Чумацького Шляху та озброїлись
гаслом «Працюємо активно, рахуємо колективно, задачі, приклади розв’язуємо,
логіку, творчість розвиваємо».
В дорозі їх чекало чимало пригод і
цікавих зустрічей. Подорожні Димов Артем та Радченко Владислав розповіли про козацький віз і Чумацький Шлях. На кожному етапі подорожі учнів чекали випробування:
виготовити козацький віз, розгадати ребус, виміряти старовинними мірами довжину
стрічки, відстань до населених пунктів: до Трудолюба, де живе коваль Олег
Пилипенко, до зоопарку в Попівці, до Опішні, де виготовляють глиняний посуд, до
Дібрівки, де жив видатний наїзник Михайло Стасенко та його вихованець кінь
Гільдієць, до Великих Сорочинець на ярмарок та до різьбяра Юрій Моха, що
проживає в Миргороді.
І, звичайно ж, як справжні козаки, на
всіх привалах мандрівники не сумували, бо відпочинку без пісні і танцю не
буває.
Алла Савчук, бібліотекар Миргородської
районної бібліотеки для дітей
Немає коментарів:
Дописати коментар