Шлях доброти

                                                                                                           Найвища наука життя-мудрість,

                                                                                               А найвища мудрість – бути добрим.                                                                                                                           

Григір Тютюнник

            Ні для кого не таємниця, що від того, які книги читає людина в дитячому чи підлітковому віці, залежить, якою вона виростає.

          Саме тому хотілося б розповісти про книгу Анатолія Птіцина про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу. – К.:  ТОВ Фірма «Антологія», 2016. – 120с., іл. – (Серія «Життя видатних дітей»), а, конкретніше, - про дитинство, життя та діяльність Аґнес Ґонджі, в майбутньому Матері Терези, якій 26 серпня цього року виповнилося б 110 років.

         Коли когось порівнюють із Матір’ю Терезою, то хочуть сказати, що це людина безкорислива і здатна на самопожертву. Саме такою й була Мати Тереза, католицька черниця. Все, що мала, вона жертвувала на створення сирітських притулків, госпіталів та будинків для знедолених.

         Аґнес Ґонджа Бояджиу народилася 26 серпня 1910 року в македонському місті Скоп’є в албанській сім’ї. У віці 12 років вирішила стати черницею. У 18 років вступила до ірладського католицького ордену. Здійснювала місіонерську діяльність в Індії. В 1948 році заснувала Орден милосердя. Найголовніша її обітниця: «Усі сили присвятити найбіднішим».

         Впродовж понад сорока років допомагала сиротам, хворим та жебракам у місті Калькутті в Індії.

         Зростаючи під керівництвом Матері Терези, доброчинні місії поширювали свою діяльність на інші країни. Протягом 70 років Мати Тереза мала міжнародне визнання, як заступниця  за безпомічних.

         У 1976 році удостоєна першої нагороди Папи Римського Іоана ХХ.

         У 1979 отримала Нобелівську премію миру «за своє багаторічне безкорисливе служіння людям, людству, за своє безмежне терпіння, працьовитість, за свою віру, за своє проповідування Добра та Любові».

         У ХХ столітті Мати Тереза стала не просто символом милосердя, а й разом зі своїми послушницями являла реальну силу,  з якою не можна було не рахуватися. Нею захоплювалися, перед нею схиляли свої голови, її обожнювали.

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнять груди.

Ти посій і доглянь пшеницю.

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину.

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

                                  Л.Іванків

Любі діти! Я із задоволенням прочитала книгу Анатолія Птіцина і раджу  прочитати її  й вам та  прислухатись до порад Матері Терези. Гостинно чекаємо на вас в районній бібліотеці для дітей.

Катерина Яневич, бібліотекар І категорії районної бібліотеки для дітей.