ІДУ З ДИТИНСТВА ДО ТАРАСА
Кажуть
старі люди, що живе на світі Перо Чарівне. З’являється воно раз на сто літ.
Знаходить людину з серцем відкритим, думками чистими. Потрапляє до рук того,
хто не знав з малку щастя-долі. Живе в душі того, хто працьовитий та щирий. Кому
в серце потрапить те перо, той найщасливішим стає.
- Так це ж Моринці. Село пана
Енгельгардта. А що то за хатина стара та убога? Солом’яна стріха потемніла,
димар почорнів. Біля хати – яблуня з яблуками, а навколо яблуні – квітник. Біля
дверей – стара гілляста верба з засохлим верховіттям, а за вербою – клуня, а за клунею – сад, а за садом – долина, а в долині тихий
струмочок.
Саме в цій хаті і народився 9
березня маленький Тарас.
Так розпочалось
свято в бібліотеці для вихованців ДНЗ № 11 «Теремок», що завітали до нас
напередодні дня народження Поета. Ще зовсім маленькі, вони прекрасно знали, хто
такий Шевченко, що означають слова «Кобзар», поет. Разом з маленьким Тарасиком діти
мандрували в пошуках залізних стовпів, їздили
на возі з чумаками, вчили аз-буки… А на закінчення свята познайомились з
картинами великого художника та виставкою малюнків юних художників Миргородщини
«Я з трепетом читаю Кобзаря» за творами поета.
Немає коментарів:
Дописати коментар