Український Хелловін або

Велесова ніч:

історія, традиції

В Україні в ніч з 31 жовтня на 1 листопада вже багато років відзначають іноземне свято Хелловін. За легендою, в цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін. Існував він за часів вірування в рідних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі всіх померлих спускались на землю.

В ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому, та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити уві сні в цю ніч когось із померлих родичів.

То хто ж такий Велес?

Велес - це дохристиянський, язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі. Велеса також вважали покровителем худоби, вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а вчитись доглядати за нею, дбати про неї.

Згідно віруванням Велес, перш за все, – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.

Працівники Миргородської районної бібліотеки для дітей за ініціативи та активної участі відділу культури і архіву Миргородської РДА в переддень Велесової ночі в фойє центральної районної бібліотеки створили фотозону. Тож запрошуємо всіх бажаючих зробити оригінальні та яскраві фото!

                   Зоя Єщенко, провідний бібліотекар Миргородської районної бібліотеки для дітей