Свята Покрово України,
дай нам, щоб ми були щасливі!

Свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначається 14 жовтня на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку-покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова і стала своєрідним оберегом України.

Особливо шанували в Україні Покрову запорізькі козаки. Вона була їхньою заступницею в далеких походах, тому не дивно, що це свято мало ще одну  назву — Козацька Покрова.

В нього є свої традиції  й обряди, яких намагалися дотримуватись у кожній родині. Про саму Покрову та притаманні їй обряди і йшла мова в районній бібліотеці для дітей на святі «Свята Покрово України, дай нам, щоб ми були щасливі!»

Отож, для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. Під ним ставали i проказували: 

Пресвята Покрiвонько, 

Перед твоїм вкривалом 

Голови схиляємо. 

Прохаємо, Покрiвонько, 

Од лиха укрити, 

            Здоров’ячко наше 

Знов нам обновити. 

Саме так і вчинили другокласники ЗОШ №1 ім. П. Мирного (класовод Тетяна Войтенко) – всі по черзі пройшли під рушником-оберегом, розвішеним над входом до читальної зали, де й проводилося свято.

До Покрови всі селяни обов'язково завершували всі польові роботи. Копати, сіяти після свята вважали за великий гріх. Народна мудрість застерігала: "Не сій після Покрови, бо на полі буде голо", "Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови". Через те селяни поспішали завершити всі польові та городні роботи.

Богородицю вважали покровителькою землеробства. За звичаєм у цей день обов'язковим було вшанування пожинального снопа, який установлювали  в прибраній квітами та рушниками світлиці.  Тож діти із задоволенням долучилися до цього обряду.

Існує чимало прикмет, вірувань і обрядів, пов'язаних із святом. Кожен учень розповів про той, який знав. А один з обрядів працівники провели  в бібліотеці -  обкурювали приміщення димком від підпалених гілочок вишні - для благополуччя і удачі.

А ще дівчата дізналися, що Богородиця – швачка. Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, покровом, який оберігає людину від усіляких негараздів.

Про обереги всім присутнім розповіли хлопчики, за що і отримали подарунки від дівчаток.

 З давніх часів в народі збереглися прикмети про Покрову. Зокрема, якщо господиня напече багато млинців, то в зимову холоднечу в будинку буде тепло. Звідси існує цікавий звичай - «запікання кутів». За народним повір’ям в день Покрови домовик, охоронець  дому й  родинного вогнища, відправлявся спати. Господиня день пекла млини невеликих  розмірів - їх називали млинцями. Перший млинець обов’язково ділився на 4 частини  і, як подарунок, розносився по кутах хати, щоб домовик був ситим і спокійним, а з хати тепло не видувалося. Тож і в бібліотеці домовий отримав млинця, яким поласує вночі. А вдень ними насолоджувались діти.

Ось так і проходило це чудове свято, яке стало не тільки великим релігійним, а ще й одним з  найулюбленіших народних свят в Україні.

 Алла Савчук, бібліотекар районної бібліотеки для дітей