котик

вівторок, 9 липня 2019 р.


Цікава Україна

Болото Чорний ліс
І знову книжка, цього разу «Біла трішки чорна - пречорна книжка» Кузька Кузякіна,  пропонує знайомство ще  з  одним таємничим куточком України. Цього разу  його варто шукати на  Кіровоградщині, неподалік міста Знам’янка. Це прадавній таємничий Чорний ліс. Унікальність його в тому, що в ньому є Чорне болото. А посеред болота – Чорне озеро, в якому немає дна. Улітку вода в озері холодна, а взимку не замерзає. І живе в ньому єдиний вид риб – чорний (земляний) карась.
Така таємнича інформація, отримана з дитячої книжки, неодмінно потребує продовження. І  тут у пригоді стає Інтернет.
Цей дивний куточок України вражає унікальною рослинністю та містичним Чорним озером. Ліс назвали Чорним, напевне, через те, що крони дерев тут настільки щільно змикаються, що крізь них світло майже не пробивається. Та й рослинність тутешня вважається рідкісною і  нехарактерною для регіону. Але найтаємничнішим у Чорному лісі є Чорне озеро, з яким пов’язано безліч легенд та переказів. За однією з легенд, у Чорному озері затонула карета хана Гірея, виготовлена з чистого золота, вкрита діамантами та сапфірами.
Інша розповідає про батька Нестора Махна, який наказав заховати тут награбовані скарби. Існують також перекази про невільників, яких татари переводили через ліс. І тих, хто зовсім вибивався з сил і не міг іти далі, кидали в Чорне озеро. Кажуть, їхні стогони і досі чути. Втім, є інша версія походження тих звуків: у воді накопичуються газ метан, який час від часу вибухає.
Найбільша загадка цієї водойми в тому, що ніхто не може виміряти його глибини. Кажуть, що озеро має подвійне, а то й потрійне дно. І все це завдяки торф’яним відкладенням. Ця  місцина визнана гідрологічною пам’яткою природи «Болото Чорний ліс».
Колись територія Чорного лісу простягалася на сотні кілометрів та займала величезні площі. З 1975 року частину Чорного лісу оголосили ландшафтним заказником загальнодержавного значення «Чорноліський».
Тепер тобі достатньо відомо про загадкове озеро-болото «Чорний ліс».
А коли підростеш, можливо, побуваєш там.
А якби не книжка, ми довго б ще про це не знали.
                                Валентина Зінченко, заст. директора Миргородської ЦБС

Немає коментарів:

Дописати коментар