Подорожуємо разом…

Хотинська фортеця

Чи доводилось вам, живучи в сучасному світі, перенестись в далеке минуле? Скажете, таке можливо тільки в книгах письменників-фантастів? А от і ні. Щоб здійснити таку подорож, потрібно просто вирушити в маленьке містечко Хотин, де знаходиться Хотинська фортеця. Це ще одне із 7 чудес України, яке можна побачити на власні очі.

Її появі передував форт, який був створений у 10 ст. за князя Володимира Святославовича. А вже кам’яну фортецю збудували на місці цього форту пізніше завдяки королю Данилу Галицькому і сину Леву. Протягом століть фортеця змінювала свій вигляд. Її добудовували, перебудовували і розбудовували.

Здалеку вона мала й непоказна. Зблизька – величезна і вражаюча. Товщина її грубезних стін сягнули 6 метрів, висота – 40 метрів. І це при тому, що збудована вона була ще у 15 ст., а вже була приблизно як 14-ти поверховий будинок! 

А чого варті візерунки на стінах?! Вони добре помітні навіть зараз. Це - християнські символи. І саме їм приписують могутню силу, яка допомагала фортеці встояти.

Всередині замку був водогін. Вода по керамічних трубах подавалася з колодязя до житлових приміщень замку. Сам колодязь заслуговує на увагу. Особливо його глибина. Адже то не якихось 10 метрів, а цілих 62 метри, бо фортеця споруджена на скелі і добратись до води було непросто.

А розташована вона в одному з найдавніших міст України, яке вже відсвяткувало свій тисячолітній ювілей. Хотин раніше лежав на перетині торгових шляхів, а згодом – на межах різних держав. Маючи стратегічне розташування, Хотин впродовж століть був бажаним для багатьох країн. Тому пережив і битви, і війну, і облогу. Хотином хотіли володіти і турки, і поляки, і росіяни… Історія міста була драматична і героїчна.

Чому Хотин має саме таку назву? Є кілька версій походження назви міста. Одна з них, наприклад, стверджує, що один чоловік Хо побудував тин, огорожу, і сусіди почати його називати та ту місцевість Хотин, Хотином. Інша пов’язує походження назви міста від легендарного дакійського вождя на ім’я Котизон. (“хотинь”), тобто бажати. А це місце справді має магію, зачаровує красою, тож не дивно, що саме тут були древні поселення і тут хотіли жити різні народи, а за фортецю боролись князі та імперії. Тож свою назву містечко повністю виправдовує, бо жити тут «хотіли» або «бажали».

Наближаючись до фортеці, відвідувачі обов’язково помічають незвичайної форми пляму. Тож виникає цілком зрозуміле питання: "Звідки взялася пляма на мурі? Коли вона з'явилася? Чи, може, це замок починає руйнуватися?" Мешканці Хотина радо розповідають про це гостям. І кожного разу це інша історія. Найрозповсюдженішою версією є така:   

   Уже довгий час тривала облога замку татарами. Захисники мужньо трималися, але надто їх мучила спрага, адже на той час у фортеці ще не було криниці. Та у лавах захисників була надзвичайно хоробра дівчина. Вона зуміла зробити вдалу вилазку вночі і набрати у глечик води з струмка, що протікав біля замку. Та коли вже поверталася з водою, її помітили і смертельно поранили. Але в тендітному тілі був сильний український дух. Завдяки йому дівчина знайшла в собі сили пораненою донести рятівний для захисників фортеці глечик з водою. І на руках в одного з вояків вона померла. А на тому місці, де вона стояла, коли пролунав постріл, досі мокра пляма. Багато хто навіть стверджує, що вона - у формі глечика.

   Існує ще й інша версія походження мокрої плями:

Колись у фортеці жив воєвода з молодою красунею-дружиною. У них народилася донечка. Батьки не могли натішитись дівчинкою - такою милою і прекрасною вона була. Але коли донечці виповнилося 6 років, померла її мати. Воєвода дуже сумував за дружиною, став після її смерті замкнутим, злим і жорстоким. Минув час, доньці воєводи виповнилося 16 років і вона закохалася в юнака з бідної сім'ї. Батько заборонив дівчині бачитися з бідняком, але вона не перестала кохати хлопця. Тоді розлючений воєвода наказав своїм слугам замурувати неслухняну доньку живцем у стіні фортеці. Наказ воєводи було виконано, а на тому місці, де замурували дівчину, на стіні з'явилася волога пляма. Кажуть, що то через камінь просочилися сльози нещасної закоханої дівчини.

На відміну від інших замків і фортець України, які, чесно кажучи, доживають свою історію, Хотинська фортеця – і досі одна з найгарніших архітектурних пам’яток України. Тож знайдіть час і відвідайте її, щоб перенестись в один з найбільших військових форпостів Османської імперії, могутній захисток українських земель та стати учасниками великих історичних битв, адже за фортецю боролись князі та імперії, під її стінами гинули тисячі воїнів.

Та війни і правителі все одно залишились в історії, а Хотинська фортеця – і досі одна із найгарніших архітектурних пам’яток України.

Зоя Єщенко, пров. бібліотекар Миргородської РДБ